Дефіцит уваги, гіперактивність — ADHS, ADHD, POS Вперше це порушення було описано в 1845 році лікарем-неврологом з Франкфурта як синдром «Стёпки-растрёпки / вертлявого Філіпа». (Використовуються так само терміни ADHD: скорочення від англ. «Attention deficit hyperactivity disorder», ADHS: скорочення від нього. «Aufmerksamkeits-Defizit / Hyperaktivitäts-Störung») відноситься до найбільш частих психіатричних розладів серед дітей і молодих людей, причому хлопчики страждають в 6 разів частіше, ніж дівчатка.
Дефіцит уваги – порушена гіперактивність
Експерти підкреслюють, що це ні в якому разі не якийсь «модний діагноз» або просто недолік виховання.
В його основі лежать функціональні порушення головного мозку. Основними ознаками є порушення уваги, імпульсивність, порушення сприйняття (його дефіцит) і підвищена рухова активність (гіперактивність).
Найчастіше діагноз CДУГ виставляється вже в дитячому садку чи школі, в поодиноких випадках в більш пізньому віці.
Уже в грудному віці виділяються «важкі» діти (найчастіше вони багато плачуть), і ця «важка» поведінка поступово переходить у доросле життя.
Раннє виявлення даного розладу допомагає таким дітям, а так само їх батькам і вихователям, жити нормальним життям.
Не можна виділити чітко одну причину розвитку CДУГ, в такому випадку мова йде про комплексний вплив безлічі чинників. При цьому відіграють роль функціональні, нейробіологічні порушення і розлади обміну речовин.
Причини CДУГ
Роль тільки психосоціальних факторів як єдина причина CДУГ виключена, хоча негативний життєвий досвід (важке дитинство, травми) все ж посилюють і визначають перебіг хвороби синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
Ознаки відсутності або недостатньої кількості контролю за імпульсивністю (підвищена імпульсивність)
Вважається, що основна причина полягає в недостатній обробці інформації в певних ділянках мозку, які відповідають за сприйняття і контроль імпульсивності. При цьому передача сигналів між нервовими клітинами порушена. Це порушення обумовлено незбалансованим вмістом інформаційних речовин – нейротрансмітерів в цій області мозку.
При деяких захворюваннях так само проявляються симптоми CДУГ, наприклад при аутизмі, шизофренії, епілепсії, захворюваннях щитовидної залози.
Фактори ризику виникнення CДУГ
Обтяжена спадковість. | Низький рівень інтелекту або навпаки, висока обдарованість | Вплив психосоціальних факторів, які можуть погіршити перебіг хвороби | Фактори ризику при вагітності і пологах |
Захворювання у найближчих родичів підвищує ризик розвитку CДУГ на 15%. | Важкі відносини в родині (сварки, розлучення, смерть одного з батьків) | Вживання матір’ю нікотину, алкоголю або наркотиків | |
При наявності CДУГ у одного з однояйцевих близнюків ризик захворювання у другого становить приблизно 80%, у різнояйцевих – 30%. | Психічні захворювання в сім’ї | Нестача кисню (гіпоксія) при народженні | |
Недолік виховання: непослідовність, відсутність структури виховання, часта критика і невідповідність вчинків покаранню, |
Симптоми CДУГ
Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКБ-10) для встановлення діагнозу CДУГ необхідна присутність 3 головних симптомів в як мінімум двох різних сферах життя.
Як проявляється порушення уваги у всіх сферах життя?
Сильне відволікання |
Помилки через неуважність, недостатнє терпіння, коли потрібні точність і акуратність (наприклад, коли дитина щось майструє або грається); |
Нестача терпіння. |
Непосидючість. Складно всидіти на одному місці, постійно хочеться кудись бігти. |
Неможливість сфокусувати увагу на одному предметі. Супроводжується "зависанням" людини. Виникають труднощі з концентрацією уваги на окремих деталях. Наприклад, людина може кілька разів перечитати статтю в газеті, але так і не зрозуміє, що там написано. |
Нездатність довести справу до кінця: людина кидає одне і постійно береться за щось нове |
Нездатність виконувати завдання в школі або дотримуватися правил; |
Людям зі СДУГ часто коштує великих зусиль дотримання порядку; вони втрачають речі, не кладуть їх на місце, забувають їх. |
Імпульсивність. Схильність до несвідомих дій. Найчастіше такий симптом проявляється в емоційних особистостей. |
Метушливість. Ще одна важлива ознака неуважності. Людина поспішає якнайшвидше завершити будь-яку справу, тому що марно витрачає свій час і в результаті упускає безліч важливих нюансів. |
Стомлюваність, постійно відчуває занепад сил. |
Підвищена дратівливість. |
Нервова збудливість. Пояснюється порушенням у роботі ЦНС. Людина швидко реагує на будь-які зовнішні подразники, але при цьому відволікається від основної діяльності |
Людина часто перебиває інших, "встряє в розмову", говорить голосно і часто змінює тему |
У дітей - погана інтеграція в групі (дитина вимагає уваги, поводиться голосно, не погоджується на чужі правила; |
Часто відчувають загрозу там, де її немає і поводяться відповідно агресивно; |
Нетерпимість до критики і бурхлива реакція на неї. |
Схильність до прийому психоактивних речовин і залежностей |
Порушення норм порядку і проблеми із законом |
Підвищена активність:
Висока рухова активність: розмахування руками і ногами, людина не може спокійно сидіти (діти постійно в русі) | Насилу дотримуються тиші, їх гри і дії в більшості випадків дуже гучні |
|---|
Додаткові симптоми та скарги у дітей та підлітків з CДУГ
Приблизно в однієї третини людей, що страждають на CДУГ виявляються додаткові симптоми:
Діагностика CДУГ
Все гіперактивні імпульсивні діти, які мають протягом тривалого часу проблеми з увагою, з навчанням повинні бути обстежені на наявність CДУГ.
Офіціальний діагноз встановлює лікар - психіатр.
В традиційну діагностику входить:
Ретельне вивчення анамнезу, враховуючи всю інформацію про сім’ю; |
повне обстеження, включаючи неврологічний статус, координацію рухів, моторику, органи чуття; |
психологічне дослідження та аналіз розвитку дитини; |
дослідження поведінки, включаючи опитування родичів, вчителів, друзів, вихователів, лікарів і т.д.; |
вимірювання електричних потенціалів мозку і серця (ЕЕГ, ЕКГ); |
лабораторні дослідження для виключення інших захворювань; |
виключення таких захворювань, як аутизм, шизофренія, епілепсія і захворювання щитовидної залози; |
виключення психічних захворювань, таких як депресії, нав’язливі стани і т.д.; |
терапія та корекція проблем |
немедикаментозні методи |
Методи допомоги людям з СДУГ
Бесіди та тренінги батьків й членів сім’ї
Роз'яснювальна робота в школі, дитячому садку, можливе визначення дитини в спеціалізовані класи
Поведінкова терапія дітей/підлітків, наприклад тренінг самоструктуризації (Програма Р. Дейвіса з управління увагою)
Лікування порушень, що супроводжують СДУГ, або інших наявних хвороб, наприклад психотерапія, навчальні та розвивальні тренінги
Медикаментозна терапія (не використовується в методі Дейвіса, оскільки підхід Дейвіса до СДУГ заснований на свідомому контролі поведінки за допомогою унікальної методики Орієнтації)
Відмінності між традиційним медичним підходом до СДУГ і методом Дейвіса.
СДУГ з медичної точки зору - це хвороба.
І це докорінно відрізняє від підходу Дейвіса.
На думку лікарів, СДУГ є невиліковним захворюванням, медикаментозній корекції підлягають лише симптоми хвороби, а не її причини.
Метод Дейвіса вирізняє унікальний підхід, у якому студент під час курсу навчання опановує навички управління свідомістю, і таким чином впливає на причину дефіциту уваги. Дейвіс спирається на відмінності в мисленні. Причиною підвищеної відволікання Дейвіс вважає некоректне зчитування та обробку інформації мозком. Люди зі СДУГ мислять не лінійно і не вербально, а за допомогою образів і відчуттів. Швидкість такого мислення на порядок вища, ніж у вербальних мислителів, тому здатність до фіксації у них знижена. На курсі з управління увагою студент опановує інструменти "розслабленої концентрації уваги" і легко може фіксувати й описувати те, що відбувається, без медикаментозного впливу.
Останніми роками проводилися дослідження серед дорослого населення зі СДУГ. Результати показали, що у віці 18 років симптоми СДУГ присутні у третини обстежених.
Загалом можна зазначити, що в дорослих ознаки СДУГ виражені не так сильно. Згодом вони звикають до існування СДУГ і виробляють певні стратегії поведінки, наприклад, відмовляються від багатьох благ соціального життя: відвідування концертів, зібрань, засідань або кіно, де потрібно спокійно сидіти.
Під час опитування вони вказали, що СДУГ сильно впливає на якість їхнього життя і хотіли б навчитися керувати своїм станом. Дорослі зі СДУГ сильно страждають. Неуважність заважає їм в особистому та професійному житті, навколо них часто панує хаос. Неконтрольована імпульсивність може перетворити життя цих людей та їхніх близьких на пекло. Більшість не можуть жодного дня обійтися без психіатричної або психологічної підтримки. Для дорослих не існує жодних препаратів, що прямо впливають на СДУГ. Обидві речовини - метилфенідат і атомоксетин дозволені до вживання тільки в дітей.