Дислексія. Дисграфія.
Як працює Метод Дейвіса.
Досі існують проблеми діагностики та корекції дислексії. При визначенні в дитини наявності цього порушення в кращому разі йдеться про 10, максимум 15 симптомів. Неодноразово такий діагноз ставився дітям, які насправді мали синдром Аспергера) аутистичний спектр, неврози, розумову відсталість тощо.
Діагностична співбесіда в рамках методу Дейвіса, про який ідеться в цій статті, крім 38 основних, виявляє ще кілька десятків другорядних симптомів, що повністю унеможливлює можливість помилки.
Не всупереч, а завдяки
01
Отже, про що думають люди, коли вперше чують слово дислексія?
Одні - про проблеми з читанням, письмом і правописом. Інші - про перевертання і дзеркальне зображення букв і слів, треті - тільки про школярів, які відстають. Але майже всі вважають, що це якась форма нездатності до навчання. Насправді ж, нездатність до навчання - це всього лише одна з граней дислексії.
Сьогодні я хочу поговорити про особливий підхід до цієї проблеми і про позитивний бік дислексії.
02
Сьогодні я хочу поговорити про особливий підхід до цієї проблеми і про позитивний бік дислексії.
Нерідко вчителі та батьки перебувають в абсолютному подиві. Дитина з дислексією може бути допитливою, мати добре розвинене усне мовлення, багату фантазію, творчі здібності або чудово розбиратися в техніці.
В однієї частини таких дітей проявляються схильності до математики, в іншої - до гуманітарних предметів, наприклад, географії або історії. Вкрай рідко, але трапляються дислектики, з талантом освоєння іноземних мов (щоправда, вони вивчають мови на слух, а тому однаково безграмотні в будь-якій з них).
03
За деякими параметрами такі діти навіть випереджають своїх однокласників. Іноді ця перевага, а також занижена самооцінка не дають змоги дислектику правильно будувати стосунки з однолітками.
Важливе завдання педагогів і батьків - навчитися розуміти цих дітей і дати їм можливість проявити себе в будь-яких уміннях, щоб упевненість у собі не була остаточно зруйнована.
Між іншим, відомі десятки прикладів дислектиків, які досягли в житті великих успіхів. Серед них - Леонардо да Вінчі, Ганс Крістіан Андерсен, Мерилін Монро, сімʼя Бекхемів, Дженіфер Аністон і навіть Стів Джобс. Причому їхня геніальність відбулася не всупереч, а завдяки дислексії!
Відкриття Рона Дейвіса
Рон Девіс, сам доросла людина з важкою дислексією, придумав, як "виправити" власну дислексію, ще до того, як висунув будь-які теорії про те, як допомогти іншим. До 38 років він завжди погоджувався з офіційними висновками експертів, які діагностували його як розумово відсталого. Хоча його IQ становив 160, він розумів, що ніколи не зможе читати або писати без наполегливої боротьби, тому що з його мозком було щось жахливе.
Потім він помітив, що іноді його дислексія погіршувалася. Інженер за освітою, він вважав, що якщо він зможе придумати, як погіршити свою дислексію, то якимось чином натрапить на ключ до її поліпшення. Його перша підказка прийшла з його робіт - він зрозумів, що, коли він був на піку своїх творчих здібностей, його дислексія була найгіршою.
Тому він замкнувся в готельному номері і тренувався, посилюючи свою дислексію. Потім він працював над тим, щоб зробити його кращим. Через три дні настав момент, коли літери на картці гостя готельного номера раптово стали для нього розбірливими. Приголомшений тим, що всі літери були однакового розміру, а між словами були пропуски, він пішов до публічної бібліотеки, взяв з полиці книжку "Острів скарбів", сів і прочитав книжку від початку до кінця, перш ніж бібліотека того дня закрилася.
Це не було вирішенням проблеми дислексії, але це був початок шляху. Девіс поділився своїми ідеями з іншими, на свій подив виявивши, що більшість його друзів-художників також страждають на дислексію, і методом спроб і помилок розробив надійний метод, що допомагає іншим подолати власну дислексію. Приблизно через рік він відкрив свою першу читальну клініку.
Теорія Девіса про дислексію
Теорія Девіса виникла з цього раннього підходу проб і помилок як спосіб пояснити, чому методи Девіса працюють.
Замість того, щоб почати з теорії і використовувати її як основу для розробки методу, Рон Девіс відійшов від ідеї. Краще розуміння теорії усунуло б необхідність методу проб і помилок і дало б змогу розробити додаткові інструменти та методи.
Теорію Девіса можна резюмувати так:
ДИСЛЕКТИКИ - ЦЕ ОБРАЗНІ МИСЛИТЕЛІ. Дислексики насамперед мислять образами: вони зазвичай думають за допомогою уявних або сенсорних образів, а не використовують в умі слова, речення або внутрішній діалог (розмова із самим собою). Оскільки цей метод мислення є підсвідомим - швидше, ніж людина може усвідомити - більшість дислексиків не усвідомлюють, що саме це вони роблять.
Оскільки Дислектики мислять картинками або образами, вони схильні використовувати глобальну логіку та стратегії розміркування, дивляться на "велику картину", щоб зрозуміти світ навколо себе. Вони, як правило, дуже ефективні в розробці стратегій, творчих починаннях, практичній діяльності та розв'язанні реальних об'єктивних проблем, але зазвичай погано знаються на послідовному, лінійному й покроковому міркуванні, заснованому на словах.
Коли ви дивитеся на зображення собаки, ви не переміщуєте свій погляд від хвоста до стегон, до ніг, до плечей, до голови, до вух і носа, щоб зрозуміти, що на малюнку зображени собака. Ви бачите всі частини одночасно і робите висновок "собака".
Якщо більша частина або всі ваші думки зосереджені в картинках, ви звикли розбиратися в усьому, дивлячись на весь об'єкт або ситуацію відразу.
Дислектики, які здебільшого мислять образами, зазвичай розвивають дуже сильну уяву і використовують для розв'язання проблем візуальне або чуттєве мислення, а не вербальне.
Якщо вони спочатку збиті з пантелику (або заінтриговані), вони подумки перевернуть об'єкт, щоб подивитися на нього з різних точок зору або під різними кутами. Завдяки цьому розумовому процесу вони розвивають безліч унікальних здібностей і талантів.
Плутанина викликає дезорієнтацію
Эта способность также может быть основой проблемы. Будучи дезориентированным, человек воспринимает собственное мышление как реальность. Большинство людей испытывают состояние дезориентации, когда смотрят на оптическую иллюзию или подвергаются вводящим в заблуждение сенсорным стимулам, например, создаваемым аттракционами виртуальной реальности. Но дислектики теряют ориентацию в повседневной жизни; это их естественная реакция ума на любую сенсорную информацию, сбивающую с толку, а также на творческое решение проблем.
Дислектики, как правило, испытывают трудности с нереальными и символическими объектами, такими как буквы и цифры. Пытаясь понять символы так же, как автомобильный двигатель или инженерную схему, они могут дезориентироваться. Это приводит к знакомым симптомам замен, пропусков, перестановок или транспозиций во время чтения или написания букв и слов. Дезориентация не ограничивается визуальным восприятием; многие дислексики обычно путают или искажают слова или последовательность слов в предложениях. Их ощущение времени может показаться искаженным, а координация движений может оказаться замедленной или неуклюжей.
Старые решения мешают прогрессу
Повторяющиеся ошибки, возникающие вследствие неправильного восприятия из-за дезориентации, неизбежно приводят к эмоциональным реакциям, разочарованию и потере самооценки. Стремясь решить эту дилемму, каждый дислектик начнет развивать набор механизмов преодоления трудностей и компульсивного поведения, позволяющий обойти эти проблемы. Рон Дейвис называет их «старыми решениями». Механическое запоминание, пение с алфавитом, заставлять мать делать домашнее задание, разыгрывание, неразборчивый почерк, чтобы скрыть плохую орфографию, искусный обман и избегание любых задач, связанных со школой или чтением, - вот некоторые примеры. Они могут начать развиваться уже в возрасте шести или семи лет. У взрослого дислексика будет целый репертуар такого поведения. Теперь у нас есть полный спектр симптомов, характеристик и поведения, обычно связанных с дислексией.
Важнейшим аспектом теории Дейвиса в решении дислексии является наблюдение, что, когда звуковому символу - слову - не хватает ментального образа и значения для дислексика, результатом становятся дезориентация и ошибки. Когда мы показываем дислексику, как выключить дезориентацию в тот момент, когда она возникает, а затем помогаем найти и овладеть стимулами, вызвавшими дезориентацию, проблемы с чтением, письмом и правописанием начинают исчезать. То же самое касается и «старых решений».
Дислексия и сопутствующие нарушения
Дискалькулия и СДВГ
С точки зрения Рональда Д. Дейвиса, помимо дисграфии, дислексия может способствовать появлению и многих других нарушений. Сюда относятся дискалькулия (неспособность к освоению математики), СДВГ и СДВ (синдром дефицита внимания с гиперактивностью и без нее).
Для многих специалистов новым в теории Дейвиса стал взгляд на синдром дефицита внимания, который, по его мнению, также поддается коррекции.
Многолетние наблюдения последователей метода Р.Дейвиса подтвердили, что человек с дискалькулией может овладеть математикой, предварительно изучив такие основные понятия, как время, последовательность, порядок, причина, следствие.
Не мешает также знать, что математика и музыка изучаются по одинаковой схеме: время, последовательность, порядок. Ни у кого не вызывает удивления, что многие математики являются прекрасными музыкантами. Однако не всем известно, что даже при наличии хорошего, а иногда абсолютного слуха ребенок с дислексией с трудом осваивает нотную грамоту, существует даже такой термин, как музыкальная дислексия.
Постоянный спутник детей с дислексией - дезориентация. Именно по этой причине у большинства таких детей плохо развито чувство времени и они испытывают серьезные трудности в его определении по часам, как со стрелками, так и по электронным.
Каждый из нас сталкивался с ситуацией, когда во время ожидания время тянется невыносимо медленно, и наоборот, в состоянии возбуждения оно летит. Восприятие времени дислектиком претерпевает куда более значительные искажения, если какой-то символ вводит такого человека в состояние дезориентации.
С нарушенными ощущениями времени непосредственно связаны и причины дискалькулии.
Контроль за ориєнтацией
Поскольку у детей-дислектиков преобладает визуальное мышление, то они воспринимают окружающий мир в быстро меняющихся трехмерных картинках, и поэтому умение концентрировать свое внимание у них сводится к минимуму.
Когда дислектики идут в школу, плоскостное изображение букв и цифр их дезориентирует, они теряют контроль в обучении и начинают отставать от сверстников.
Р.Д. Дейвис разработал для дислектиков рекомендации по контролю за ориентацией, которые учат таких детей сознательному устранению или выключению дезориентации.
Эта методика позволяет человеку войти в состояние ориентации и вместо искаженного, многократного восприятия получать точное ощущение действительности, в частности, видеть слова текста.
Оволодіння символами
Орфография - это лишь компонент, определяющий видимую часть слова. Осваивая ту часть метода Дейвиса, которая называется освоение символов, дети изучают все три компонента символов. В итоге они могут уверенно распознать слова по написанию (в тексте), по звучанию (воспринимать их на слух) и, как следствие, понять их смысл. Мозг ребенка при этом образует новые нейронные связи.
После того как дети освоят символы, сознательный контроль за дезориентацией им уже не понадобится.
Три части
слова
Чтобы лучше понять природу дислексии, мы должны взглянуть на знание языка как на зеркало умственного процесса.
Любой язык состоит из символов, а символы состоят из трех частей:
-
как символ звучит
-
что символ означает
-
как символ выглядит
Методы коррекции
Метод Рональда Д.Дейвиса - это коррекция дисграфии, дислексии, дискалькулии и СДВ с помощью прохождения процесса, который дает ученикам приобрести ментальные инструменты и последующую возможность самостоятельно определять состояние дезориентации.
И напоследок
Ребенок с дислексией имеет какую-то уникальную особенность. Он не знает, как ее использовать, но он не может ее выбросить или потерять.
Проходя 5-дневный курс коррекции дислексии по методу Дейвиса (30 часов, 6 часов в день интенсивных индивидуальных занятий), такой ребенок учится, как с этим даром жить и как его правильно применять.
Метод Рональда Д. Дейвиса работает в Европе и США уже более 40 лет. В 1982 году Рональд Д. Дейвис основал Центр по исследованию проблем чтения при Центре коррекции дислексии в Бурлингейме, штат Калифорния. В 1995 г. он организовал Международную Ассоциацию коррекции дислексии, которая с тех пор проводит регулярные семинары по обучению для медиков и работников системы образования по всему миру.
Если вы еще не читали книгу Рональда Д. Дейвиса «Дар дислексии», тогда самое время сделать это сейчас. Этот бестселлер переведен на 35 языков мира.
Діагностична співбесіда проявів проблем навчання. Висновок і рекоменда...
2 год.
180 євро
Уточнення запиту, консультація по типам можливої допомоги
15 хв.