Метод Дейвіса:
як це працює
і чому допомагає там,
де інші методи – ні
Якщо ви шукаєте інформацію про метод Дейвіса – ймовірно, ваша дитина має труднощі з читанням, письмом або концентрацією.
І ви вже спробували багато чого: репетиторів, логопедів, додаткові заняття. Але нічого не працює так, як мало б.
На цій сторінці я детально поясню, що таке метод Дейвіса, як він працює, і чому він допомагає дітям, яким не допомогли традиційні підходи.
30+ років досвіду • 500+ дітей з 9 країн • Міжнародна ліцензія
Що таке дислексія насправді
Коли люди чують слово «дислексія», вони зазвичай думають про проблеми з читанням –– перевертання букв, повільне читання по складах, помилки в письмі.
Це правда, але це лише верхівка айсберга.
Дислексія — це не хвороба і не розумова відсталість. Це особливий спосіб мислення та сприйняття інформації.
На цій сторінці:
Як проходить корекція дислексії
або СДУГ за методом Дейвіса: покроковий опис
Чи має метод Дейвіса наукове обгрунтування
Чому репетитори та логопеди не допомагають
- Супутні порушення: дисграфія, дискалькулія, СДУГ
- Що отримує дитина після програми
- Для кого підходить метод
Чому букви «стрибають»
Дислектики – це переважно образні мислителі. Вони думають не словами, а картинками, образами, відчуттями. Там, де звичайна людина «проговорює» думку в голові, дислектик «бачить» її як тривимірний образ.
Ця особливість дає їм унікальні здібності:
✓ Просторове мислення та уява
✓ Здатність бачити «велику картину»
✓ Креативність та нестандартне мислення
✓ Інтуїтивне розуміння механізмів і систем
Але ця ж особливість створює проблеми зі символами – буквами, цифрами, словами.
Тому що символи – це абстракції, які не мають образу.
Як дитина з дислексією бачить букви
Образне мислення дозволяє «обертати» об'єкти в уяві. Це корисно для реальних речей – чайник залишається чайником з будь-якого ракурсу.
Але коли мозок так само «обертає» слова, виникає проблема:
чяйник · йачник · чайнки
чайнк · чйник · чайиник
чейник · чайнік · йачнік
Для читача з дислексією розуміння тексту вимагає візуального «перекладу» – слова, які можна уявити, легше опрацьовувати, але абстрактні слова без малюнка викликають порушення в потоці розуміння.
Це називається дезорієнтація – стан, коли сприйняття символів спотворюється. Букви міняються місцями, слова «стрибають», рядки зливаються.
Дитина не лінується і не вигадує – вона дійсно бачить текст інакше.
Дезорієнтація і читання
Кожного разу, коли ми зустрічаємо слово без зображення, воно створює білу пляму в загальній картині. Плутанина накопичується, і читач стає дезорієнтованим.
Спробуйте прчітати цей текст і уявіть, як ви б пчували себе, якби треба було читати так завжди.
Хто створив метод Дейвіса
Рональд Делл Дейвіс – геній, який народився зарано. Людина з IQ 160, яка не вміла читати до 38 років. Людина, яку лікарі списали ще в дитинстві, але яка змінила життя сотень тисяч людей по всьому світу.
Рон народився у 1942 році з важким аутизмом. Лікарі сказали матері: «Вашого сина ніколи не можна буде взяти на руки, він не навчиться говорити і не зможе виконувати більше дій, ніж шимпанзе». Це був вирок.
Але мати не повірила. Вона стала його головним захисником.
Перші дев'ять років життя Рон не пам'ятає – він не усвідомлював, що існує. А потім одного дня щось пробудило його і показало йому світ. Уявіть: дитина у 9 років вперше бачить реальність – хаотичну, гучну, незрозумілу. І в цьому хаосі – школа, де від неї вимагають читати.
Букви на стіні класу здавалися йому цікавими формами – вони оберталися, стрибали, літали в повітрі. Вдома він почав ліпити ці букви з глини на задньому дворі, питаючи братів: «Що це? Що це?»
Так він вивчив алфавіт – через руки, через образи, через творчість. Не через зубріння. Сам того не знаючи, цей маленький хлопчик уже розробляв ключовий компонент методу, який врятує сотні тисяч людей.
У 17 років вчитель помітив щось особливе в цьому "списаному" хлопці і запропонував пройти невербальний тест на IQ. Результат шокував усіх – 137 балів. Геній!
Рон почав говорити, працювати, будувати стосунки. Від 17 до 27 років він створив з глини понад тисячу понять і слів. До 27 років його IQ зріс до 169.
Він став успішним інженером у NASA під час космічної гонки – не вміючи читати. Його здатність «обертати» образи в уяві робила його безцінним спеціалістом.
Потім став відомим скульптором.
Але читання залишалося неможливим. Букви стрибали, слова зникали, рядки зливалися. Це був його ганебний секрет.
Переломний момент настав, коли журналіст запитав: «Як ви створюєте свої скульптури?»
Рон задумався над своїм творчим процесом і зрозумів: коли він повністю занурюється в образи – мови не існує. Він «йде» кудись, де слів немає.
І тоді виникло питання, яке змінило все: якщо я можу «піти» туди, де немає мови, чи можу я знайти спосіб «повернутися» туди, де мова є?
У 1980 році, після трьох днів експериментів у готельному номері, він знайшов відповідь. Літери на картці готельного номера раптово стали розбірливими. Він пішов до бібліотеки, взяв з полиці книжку «Острів скарбів» і прочитав її від початку до кінця.
Йому було 38 років. Він вперше в житті читав.
Рон зрозумів: дислексія – це не вада. Це особливий спосіб мислення, який стає проблемою тільки при взаємодії з символами. І цю проблему можна вирішити.
У 1982 році він створив дослідницьку групу для тестування свого відкриття.
У 1994 році опублікував книгу «Дар дислексії», яка стала бестселером і перекладена більш ніж 20 мовами.
У 1995 році заснував Міжнародну асоціацію корекції дислексії за методом Дейвіса.
Сьогодні понад 500 ліцензованих фасилітаторів у всьому світі працюють за його методом. Тисячі дітей і дорослих навчилися читати, писати і рахувати завдяки тому, що один «списаний» хлопчик з глиною на задньому дворі не здався.
Рон Дейвіс випередив свій час. Його теорію про «дислектичне мислення» десятиліттями не сприймали серйозно. Тільки в останні 10 років наукове співтовариство почало наздоганяти його ідеї: нейрорізноманіття і «дари дислексії» тепер визнаються очевидними фактами.
А в 2024 році термін "дислектичне мислення" був введений в найбільший словник англійської мови - Оксфордський словник.
Він був правий. Просто світ ще не був готовий це почути.
Детальніше про мій шлях до методу Дейвіса
Як працює метод Дейвіса
Не просто читання – а новий спосіб бути собою
1. Контроль сприйняття
Це фундамент. Без нього все інше не працює. Дитина вчиться помічати момент, коли реальність починає "плисти" – і повертати ясність за кілька секунд.
Свідомо, без зусиль. Коли сприйняття стабільне – букви не стрибають, час тече рівномірно, тіло слухається.
3. Увага, яка слухається
Є увага, яка сама кудись відскакує: на яскраве, гучне, цікаве. А є увага, якою ти керуєш сам: хочу – дивлюся сюди, хочу – тримаю фокус.
Образним мислителям другий тип дається важко. Метод Дейвіса тренує саме його.
5. Читання, письмо, математика
Тепер, коли є фундамент, можна будувати навички.
Читання – спеціальні техніки для образних мислителів: без вгадування, без напруги, з розумінням кожного слова. Дитина нарешті читає спокійно і пам'ятає, що прочитала.
Письмо – без страху помилитися. Рука слухається, букви стоять на місці, думка не губиться між головою і папером.
Математика – через розуміння, а не зубріння. Дитина бачить, що стоїть за цифрами, і рахує з легкістю.
Конкретні інструменти підбираються під потреби саме вашої дитини.
2. Повернути тіло
Образні мислителі часто "живуть у голові" і погано відчувають своє тіло. Де моя рука? Як я стою? Скільки сили прикласти?
Вправи на баланс і координацію повертають дитині відчуття власного тіла в просторі. Це зв'язок між мозком і тілом, без якого важко вчитися.
4. Заповнити прогалини
Через дезорієнтацію дитина могла пропустити речі, які інші засвоюють автоматично.
Що таке "до" і "після"?
Що таке "причина" і "наслідок"?
Як влаштований порядок?
Що таке час?
Ці поняття не просто пояснюються – вони проживаються. Дитина ліпить їх з пластиліну, а потім одразу застосовує в реальному житті. Не "вивчила і забула", а пройшла через власний досвід.
Саме тому немає розриву між "розумію" і "роблю". Знання стає частиною людини: не інформацією в голові, а новим способом жити.
6. Нове "Я"
Коли сприйняття виправлене – змінюється все.
Дитина більше не "та, яка не встигає".
Вона – людина з особливим способом мислення, яка тепер знає, як із ним працювати.
У неї нове "Я".
Метод Дейвіса – це не репетиторство. Це трансформація.
30 годин, які змінюють життя.
Перегляньте відповіді на часті запитання
Як проходить корекція дислексії
або СДУГ за методом Дейвіса
Також працюємо з СДУГ та проблемами уваги
Дізнайтесь, чи підходить вам метод Дейвіса.
Заповніть анкету для консультації ( 7 хв.)
Чи має метод Дейвіса наукове обґрунтування?
Те, що Дейвіс описав інтуїтивно, наука підтвердила через 40 років
«А це не якась езотерика? Не гіпноз? Не чергова "альтернативна методика" без доказів?»
Якщо ви вперше чуєте про метод Дейвіса, такі питання – абсолютно нормальні. Відповідаю чесно.
Рональд Дейвіс не був вченим. Він описав свої відкриття простими словами: "дезорієнтація", "точка орієнтації", "плутанина". Академічна спільнота не сприймала це серйозно.
А потім з'явились МРТ-сканери.
1
Що таке "дезорієнтація" насправді?
Ви вже знаєте, що дислектики мислять образами і що абстрактні слова без картинки викликають плутанину.
Але що саме відбувається в мозку в цей момент?
Наука підтверджує: ментальні образи активують ті самі зони мозку, що й реальне сприйняття.
Для мозку яскравий образ – майже як справжній. Тому люди з сильною уявою так легко "провалюються" у свій внутрішній світ.
Слово «собака» – легко. Мозок миттєво створює картинку.
Слово «тому що» – проблема. Яка картинка? Як це виглядає?
Мозок намагається створити образ, не може, плутається – і «відключається».
Коли дитина натрапляє на слово без образу, мозок намагається створити картинку, не може – і перескакує у внутрішній режим. Дитина далі «читає», але вже не розуміє.
Це і є дезорієнтація з точки зору нейронауки.
2
Що робить метод Дейвіса, якщо перекласти на наукову мову?
Дейвіс помітив, що люди з дислексією часто «відключаються» –
ніби випадають з реальності. Читають текст, але не розуміють. Слухають вчителя, але не чують. Дивляться – але не бачать.
Сучасна нейронаука знає, що у мозку є дві великі системи, які працюють по черзі.
Перша – «зовнішній фокус»: коли ви уважно читаєте, слухаєте лекцію, розв'язуєте задачу, мозок сконцентрований на зовнішньому світі.
Друга – «внутрішній світ», науковці називають її Default Mode Network: коли ви мрієте, згадуєте минуле, уявляєте майбутнє, «вітаєте в хмарах», мозок занурюється всередину.
Ці дві системи працюють як гойдалка. Коли одна вгорі, інша внизу. Вони не можуть працювати одночасно на повну потужність.
Що відбувається при «дезорієнтації»?
Мозок мимоволі переключається з «зовнішнього фокусу» на «внутрішній світ». Дитина ніби «провалюється» у свої думки, образи, фантазії – і втрачає контакт з тим, що відбувається навколо.
Дейвіс описав це 40 років тому. Нейронаука підтвердила існування цих двох систем лише у 2000-х роках.
3
А що з балансом?
Дейвіс помітив, що під час «дезорієнтації» люди можуть втрачати відчуття балансу, часу, простору. І що вправи на баланс допомагають повернути фокус.
Вестибулярна система, та, що відповідає за рівновагу, пов'язана не тільки з балансом. Вона має прямі зв'язки з гіпокампусом (пам'ять), префронтальною корою (увага, планування) і лімбічною системою (емоції).
Дослідження показують: вправи на баланс покращують увагу і пам'ять.
Не тільки у дислектиків – у всіх.
Дейвіс не читав цих досліджень. Він просто спостерігав і помітив зв'язок.
4
Переклад на мову науки
Що робить Дейвіс
Як це на зиває наука
Вчить «триматися на точці»
Ліпить слова з пластиліну
Працює з базовими поняттями (час, послідовність, причина)
Використовує вправи на баланс
Метакогнітивний контроль – усвідомлене керування увагою
Мультисенсорне навчання – залучення зору, дотику, руху
Формування семантичних мереж, заповнення концептуальних прогалин
Вестибулярно-когнітивна інтеграція
5
Чому тоді метод не в підручниках?
Тому що Дейвіс практик, а не дослідник.
Він не проводив рандомізованих контрольованих досліджень, не публікувався в наукових журналах.
Він просто працював з людьми – і бачив результати.
Наукова спільнота вимагає доказів певного формату. І це правильно. Але відсутність широких рандомізованих досліджень не означає, що метод не працює.
Це означає, що його ще не дослідили за всіма правилами.
Що ми маємо:
✓ 40 років практики
✓ Мережу фасилітаторів у 50 країнах
✓ Сотні тисяч людей, яким допомогли
✓ Принципи, які повністю узгоджуються з сучасною нейронаукою
Це не робить метод «ненауковим». Це робить його «ще не повністю дослідженим».
Чому репетитори та логопеди
не допомагають при дислексії
Коли дешевше виходить дорожче
Дитина не читає, незважаючи на всі зусилля? Ви вже пробували логопеда, репетитора, нейропсихолога...
Результати мінімальні – а час іде.
Проблема в тому, що всі ці спеціалісти працюють лише з однією частиною проблеми.
Логопед
Підходить до дислексії як до мовної проблеми. Ділить її на типи, застосовує окремі інструменти для дрібних покращень. Може, й працює – але точно не швидко.
Репетитор
Тренує те, що не виходить – працює з дефіциту. На виході парадокс: дитині нат ренують і закріплять муку навчатись. Вона ризикує втратити залишки самооцінки. А ви напевно знаєте, як це впливає на мотивацію продовжувати...
Нейропсихолог
Працює прицільно, але теж не швидко – і лише з однією категорією проблеми.
Це як тренувати біг на вивихнутій нозі. Спочатку треба вилікувати травму – і тільки потім реабілітувати.
Ви витрачаєте час і кошти.
Ваша дитина витрачає залишки надії – і закріплює стигму "зі мною щось не так".
Дізнайтеся більше про програму корекції читання
Метод Дейвіса працює інакше
Ми не тренуємо те, що болить. Ми прибираємо причину болю.
30 годин – і дитина отримує інструменти на все життя.
Чому метод Дейвіса працює там, де інші підходи буксують
Традиційний підхід: дислексія – до логопеда, дисграфія – до нейропсихолога, СДУГ – до психіатра, аутизм – до дефектолога. Чотири діагнози – чотири спеціалісти – роки ходіння по колу.
Рональд Дейвіс побачив те, що інші не помічали: це не різні проблеми. Це один механізм, який проявляється в різних сферах.
Що об'єднує дислексію, дисграфію, дискалькулію, диспраксію і СДУГ?
Люди з дислексією, дисграфією, дискалькулією, диспраксією, СДУГ і аутизмом мають спільну рису: вони мислять невербально – образами, а не словами. Це дає їм унікальні здібності: креативність, просторове мислення, здатність бачити цілу картину.
Але ця ж особливість робить їх вразливими до дезорієнтації – стану, коли сенсорне сприйняття стає нестабільним. Саме це відкрив Рон Дейвіс.
Коли людина дезорієнтована, світ здається хаотичним. Вона не може вчитися. Не може пов'язати причину і наслідок. Не може засвоїти базові концепції, які роблять фізичний світ зрозумілим.
НЕЧІТКІ КОНЦЕПЦІЇ → ХАОТИЧНИЙ СВІТ
Нечітка «зміна»
Нечіткий «наслідок»
Нечіткий «час»
Нечіткий «порядок»
→ паніка при будь-якій зміні рутини
→ не може пов'язати дії з результатами, повторює помилки
→ постійно спізнюється, діє імпульсивно
→ хаос у речах, думках, послідовності дій
Коли базові концепції стають ясними – через ліплення з пластиліну і реальний життєвий досвід – симптоми дислексії, дисграфії, дискалькулії, диспраксії та СДУГ зменшуються автоматично.
Бо світ нарешті має сенс.
Диспраксія: коли тіло не слухається
Диспраксія – це порушення координації рухів і моторного планування. Дитина знає, що хоче зробити, але тіло не виконує команди правильно. Незграбність, поганий почерк, труднощі з зав'язуванням шнурків, проблеми з балансом.
Чому диспраксія пов'язана з дислексією?
Бо дезорієнтація впливає не тільки на сприйняття символів, а й на відчуття власного тіла в просторі.
У програмах методу Дейвіса є спеціальні вправи на баланс і координацію. Вони повертають дитині стабільне відчуття свого тіла: де моя рука, як я стою, скільки сили прикласти. Це відновлення зв'язку між мозком і тілом.
Коли тіло стабільне – легше тримати фокус. Легше писати. Легше вчитися.
Чому метод Дейвіса працює при «букеті» діагнозів
Якщо у вашої дитини дислексія і СДУГ, або дисграфія з дискалькулією, або диспраксія з проблемами уваги – це не означає, що потрібно п'ять різних терапій.
Метод Дейвіса працює з коренем проблеми: дезорієнтацією і нечіткими базовими концепціями. Коли корінь усунено – прояви зникають. Усі одразу.
Саме тому корекція дислексії за методом Дейвіса часто «бонусом» покращує почерк, математику, координацію і концентрацію уваги.
Метод Дейвіса: один підхід — різні програми
Залежно від того, де найбільше проявляється проблема, підбираємо фокус програми:
Корекція дислексії → Davis Dyslexia Correction
Корекція дисграфії → Davis Dysgraphia Correction
Корекція дискалькулії → Davis Math Mastery
Корекція СДУГ, увага і саморегуляція → Davis Attention Mastery
Життєві концепції (виконавчі функції) → Davis Concepts for Life
Аутизм → Davis Autism Approach
Диспраксія коригується через вправи на баланс і координацію, які є частиною кожної програми методу Дейвіса.
В основі всіх програм — ті самі інструменти самоуправління : контроль сприйняття, робота з пластиліном, освоєння життєвих концепцій, вправи на баланс.
Дислексія, дисграфія, дискалькулія, диспраксія, СДУГ, аутизм – один механізм
Кому НЕ підійде метод Дейвіса
Скрипка Страдіварі – шедевр.
Але щоб стати Паганіні, треба на ній грати.
Метод Дейвіса – це інструмент.
Результат – це його застосовувати.
Не підійде, якщо ви:
-
Шукаєте «чарівну кнопку», де все станеться "само собою"
-
Не готові забезпечити підтримку після програми
-
Хочете «здати» дитину і отримати готовий результат
Підійде, якщо ви:
-
Підійде, якщо ви:
-
Розумієте: програма — це старт, а не фініш
-
Готові підтримувати дитину після програми
-
Працюєте в команді з фасилітатором
Послідовні етапи метода Дейвіса
ПРОГРАМА
ПІДТРИМКА
РЕЗУЛЬТАТ
02
03
01
Посіяти насіння →
Поливати →
Дерево
Перші результати – вже під час програми
Ви гарантовано побачите зміни вже протягом першого тижня. Але це початок. За 30 годин дитина отримує інструменти. Справжній стійкий результат — це їх застосування після програми.
Що означає «підтримка після програми»?
Це не додатковий час на вправи. Дитина робитиме звичайні домашні завдання — просто тепер із застосуванням нових інструментів. Читання, письмо, задачі — все те саме, але по-іншому.
Якщо дитина залишиться без підтримки — ефективність з часом знижується.
Не можете займатись самостійно? Запросіть на тренінг для підтримуючих осіб вашу гувернантку, тьютора або психолога. Вони навчаться супроводжувати дитину після програми.
А якщо дитина не хоче?
Супротив дитини – не завжди протипоказання.
Дитина з СДУГ не бачить причинно-наслідкових зв'язків. У неї не розвинені виконавчі функції – вона просто не вміє планувати. Тож вимагати від неї мотивації наперед – безглуздо.
Ми починаємо з емпатії. Мотивація з'являється пізніше – при послідовному вивченні концепцій.
До речі, «Мотивація» – одна з них.